Анрі Барук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анрі Барук
фр. Henri Baruk[1]
Народився15 серпня 1897(1897-08-15)[2][3][…]
Сент-Аве, Морбіан, Франція[1][5]
Помер14 червня 1999(1999-06-14)[2][3][…] (101 рік)
Сен-Морис, Валь-де-Марн, Франція[1][5]
ПохованняБаньє
Країна Франція[1]
Діяльністьпсихіатр, психолог, викладач університету
Alma materУніверситет Анже[6]
Знання мовфранцузька[1]
ЗакладSainte-Anne Hospital Center - GHU Parisd[6], Charenton asylumd[6] і Практична школа вищих досліджень[6]
УчасникПерша світова війна[6]
ЧленствоПаризька медична академія (1999)[1][6]
Нагороди
Воєнний хрест 1914–1918 Кавалер ордена Почесного легіону

Анрі́ Бару́к (Барю́к) (фр. Henri̇́ Barúk; 15 квітня 1897, Сент-Аве — 14 червня 1999, Валь-де-Маре) — французький психіатр і нейробіолог єврейського походження.[7] Завоював широку міжнародну відомість.[8]

Анрі Барук був глибоко вірним юдеєм, й дотримувався гуманістичних традицій та принципів «моральної терапії», закладеної у французькій психіатрії Філіпом Пінелєм й Жаном-Етьєном Домініком Екскіролем[ru]. Наукові дослідження Анрі Барука багато в чому надихалися вивченням Тори й Талмуда.[8]

Життя

[ред. | ред. код]

Дитинство провів серед пацієнтів психіатричної лікарні Луїсвілла, де батько, Жак Барук, служив суперінтендантом (головним лікарем). Під час Першої світової війни Анрі Барук був призваний до французької армії. За проявлені їм під час військової служби відвагу, мужність й хоробрість нагороджений Воєнним хрестом Франції.[8]

Наукові погляди

[ред. | ред. код]

Анрі Барук різко критикував теорії й практики психоаналізу. Причиною до несприйняття їм психоаналітичних теорій була їх умоглядність й неперевіреність в експерименті, а також догматизм послідовників Зигмунда Фрейда. Причиною ж неприйняття ним практик психоаналізу була директивність багатьох психоаналітиків, які щиро вважали, що вони краще пацієнта знають, що саме він чи вона відчуває, і що саме їх інтерпретація почуттів, бажань, думок і спонукань пацієнта є єдиною вірною, а будь-яка незгода пацієнта, оголошувалася проявом «болючого невротичного опору» запропонованої психоаналітичної корекції.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Bibliothèque nationale de France Record #118904506 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. ↑ а б в AlKindi
  3. ↑ а б в Académie nationale de médecine
  4. ↑ а б в Base biographique — BIU Santé.
  5. ↑ а б Fichier des personnes décédées
  6. ↑ а б в г д е https://rhpst.huma-num.fr/items/show/203
  7. ↑ Jewish Psychologists. www.jinfo.org. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 22 листопада 2021.
  8. ↑ а б в г Бекер Р. А., Биков Ю. В., Морозов П. В. (2019). Анри Барюк — представитель гуманистической традиции в психиатрии [Анрі Барюк — представник гуманістичної традиції в психіатрії]. Выдающиеся психиатры XX века [Видатні психіатри XX століття]. Библиотека Союза Охраны Психического Здоровья (російська) (вид. 1-е видання). Издательский Дом "Городец". с. 23—31. ISBN 978-5-907085-07-7.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анрі_Барук&oldid=38178987